Як правильно вибрати стабілізатор напруги для котла.
Сучасний будинок з автономною системою опалення складно уявити без газового котла – ефективного та економічного пристрою, що подає гарячу воду в опалювальну систему житла.
«Слабке місце» котлів – блок автоматики, чуйно реагує на коливання і стрибки напруги в електромережі. Ремонт пошкодженого блоку виллється власникові котла в 30-40% від його вартості. Тому виробники обладнання для опалювальних систем настійно рекомендують споживачеві разом з агрегатом набувати і стабілізатор, оскільки сервісні центри не виробляють гарантійне обслуговування газових котлів, якщо ті експлуатувалися без стабілізатора напруги.
Основні критерії при виборі стабілізатора напруги для газового котла
• Час відгуку. Відрізок часу, протягом якого стабілізатор повинен зреагувати на стрибок напруги в електричній мережі. Вимірюється показник в мілісекундах. Чим менше час відгуку, тим краще. Вистачає 10-20 мс, щоб зреагувати на зміни показників струму в мережі. Насилу з цим справляються лише деякі моделі стабілізаторів електромеханічного класу.
• Діапазон вхідної напруги. Як відомо, чим він ширший, тим краще. У середньому діапазон вхідної напруги в стабілізаторах коливається від 100 до 300 В. за спецзамовленням виробник може виготовити стабілізатор з діапазоном вхідної напруги від 90 до 350 У.
• Рівень корекції. Показник визначає різницю між номінальною напругою 220 в і видаються на виході. Чим більше сам показник, тим краще. Особливо це важливо для чутливого блоку автоматики газового котла.
• Діапазон температурних умов, при яких може працювати стабілізатор. Цей показник особливо актуальне для північних територій. Адже котел найчастіше встановлюється не у жилому приміщенні, а стабілізатор витримує низькі температури до -20°С. Враховуючи цей факт, багато виробників стабілізаторів постачають свої промислові зразки теплоізоляційним кожухом, що дозволяє збільшити діапазон температур.
• Керуюча електронна схема. Її два різновиди: монолітна і дискретна. Перша являє собою моноблок, в якому розташовані всі електронні документи. І якщо хоч один з них вийде з ладу, доведеться міняти весь блок, який обійдеться в 30% вартості всього стабілізатора. Дискретні ж дозволяють змінити вийшов з ладу елемент, не змінюючи плато, що помітно позначається на вартості ремонту обладнання. В цілому, обидві схеми працюють добре. Різняться лише в ціні і складності ремонту.
Для газових котлів підходять такі види стабілізаторів напруги:
Сервоприводні або електромеханічні, головним достоїнством яких є висока точність стабілізації напруги на виході. Однак по швидкості реагування, рівню шуму та надійності дані нормалізатори значно поступаються аналогам інших видів.
Симісторні стабілізатори напруги. Швидкодіючі, компактні, безшумні, з високим ККД і довговічні. Єдиний мінус – висока вартість моделей.
Релейні стабілізатори напруги відрізняються відмінною реакцією на зміни показників вхідного струму, широким діапазоном вхідної напруги, надійним захистом від перенапруги, компактністю і невисокою вартістю. Недоліком даних моделей стабілізаторів є невеликий експлуатаційний термін і середній рівень шуму в роботі.
Варто зауважити, що не варто економити на виборі стабілізатора напруги для газового котла, бо економія на захисних пристроях для обладнання, спалює вибухонебезпечне паливо, недопустима, бо загрожує фатальними наслідками.